У мене є освіта, досвід, бажання та ресурси допомогти українським жінкам та дітям:
– подолати посттравматичні стресові розлади та навчити їх, як подолати наслідки психологічної травматизації;
– у психологічній адаптації після вимушеної зміни місця проживання;
– пережити втрату близької людини чи родича;
– навчити як подолати тривожні почуття та контролювати психологічний стан в умовах війни.
Свою професію я обрала задовго до того, як психологом стало бути модно! Це зараз кожен другий блогер розмірковує про психологію відносин та подолання комплексів (за часом грамотні думки та інтерес до подібних тем їм наша велика професійна подяка). Проте, ще недавно відправитися зустріч до фахівця означало «заявити про свою слабкість, а то й про те, що ти псих». Сьогодні ситуація змінюється з кожним днем, а стереотипи руйнуються під гнітом розуміння, що психологічний стан так само важливий, як і здорове тіло. Чому я стала психологом? У дитинстві я мріяла стати лікарем, мені загалом дуже хотілося допомагати та бути корисною. Ще, мені дуже подобалося проявляти себе у творчості – я співала, грала у драматичному гуртку і навіть не підозрювала, що це так сильно вплине на мій вибір у майбутньому. Пам’ятаю, що під час репетицій та й у повсякденному житті я весь час усміхалася. Щиро та від душі! Одного разу, один із викладачів зробив мені зауваження: «Ти надто багато усміхаєшся! Будь серйознішим!» І на якийсь час я стала серйознішою й одночасно перестала бути собою… А потім у моєму житті відбулася зустріч із людиною, яка надихнула мене вибрати свій шлях і залишатися вірною собі за будь-яких обставин. На вибір моєї професії вплинуло особисте знайомство з Маріком Хазіном. В рамках одного проекту у мене була можливість опрацювати з ним свої запити, і з того часу я пообіцяла собі ніколи не змінювати своєї мрії, «справжньої собі» (я знову почала посміхатися просто тому, що мені цього хотілося), і допомогти змінити життя інших людей на краще. Далі були роки навчання та практики, але навіть маючи величезний досвід за спиною та гору дипломів я не зупиняюся — адже світ змінюється щодня. Я закінчила Харківський національний університет ім. В.М. Каразіна (Психолог, Викладач психології), Європейський Інститут Психодрами (Психодрама практик), Moreno Instituttet (Психодрама терапевт). Сьогодні на консультацію до мене приходять різні люди з абсолютно різними проблемами. Але, моя мета, і кінцевий результат після курсу терапії завжди один — людина повинна навчитися проживати своє щасливе життя. Будувати її самостійно, отримуючи задоволення від кожного дня. Акторський талант зміг допомогти мені реалізуватися в особливому методі психологічної роботи – психодрамі. Життя сповнене сюрпризів, воно барвисте і цікаве, потрібно тільки впізнати себе, та й пару секретиків.
У мене є освіта, досвід, бажання та ресурси допомогти українським жінкам та дітям:
– подолати посттравматичні стресові розлади та навчити їх, як подолати наслідки психологічної травматизації;
– у психологічній адаптації після вимушеної зміни місця проживання;
– пережити втрату близької людини чи родича;
– навчити як подолати тривожні почуття та контролювати психологічний стан в умовах війни.
Свою професію я обрала задовго до того, як психологом стало бути модно! Це зараз кожен другий блогер розмірковує про психологію відносин та подолання комплексів (за часом грамотні думки та інтерес до подібних тем їм наша велика професійна подяка). Проте, ще недавно відправитися зустріч до фахівця означало «заявити про свою слабкість, а то й про те, що ти псих». Сьогодні ситуація змінюється з кожним днем, а стереотипи руйнуються під гнітом розуміння, що психологічний стан так само важливий, як і здорове тіло. Чому я стала психологом? У дитинстві я мріяла стати лікарем, мені загалом дуже хотілося допомагати та бути корисною. Ще, мені дуже подобалося проявляти себе у творчості – я співала, грала у драматичному гуртку і навіть не підозрювала, що це так сильно вплине на мій вибір у майбутньому. Пам’ятаю, що під час репетицій та й у повсякденному житті я весь час усміхалася. Щиро та від душі! Одного разу, один із викладачів зробив мені зауваження: «Ти надто багато усміхаєшся! Будь серйознішим!» І на якийсь час я стала серйознішою й одночасно перестала бути собою… А потім у моєму житті відбулася зустріч із людиною, яка надихнула мене вибрати свій шлях і залишатися вірною собі за будь-яких обставин. На вибір моєї професії вплинуло особисте знайомство з Маріком Хазіном. В рамках одного проекту у мене була можливість опрацювати з ним свої запити, і з того часу я пообіцяла собі ніколи не змінювати своєї мрії, «справжньої собі» (я знову почала посміхатися просто тому, що мені цього хотілося), і допомогти змінити життя інших людей на краще. Далі були роки навчання та практики, але навіть маючи величезний досвід за спиною та гору дипломів я не зупиняюся — адже світ змінюється щодня. Я закінчила Харківський національний університет ім. В.М. Каразіна (Психолог, Викладач психології), Європейський Інститут Психодрами (Психодрама практик), Moreno Instituttet (Психодрама терапевт). Сьогодні на консультацію до мене приходять різні люди з абсолютно різними проблемами. Але, моя мета, і кінцевий результат після курсу терапії завжди один — людина повинна навчитися проживати своє щасливе життя. Будувати її самостійно, отримуючи задоволення від кожного дня. Акторський талант зміг допомогти мені реалізуватися в особливому методі психологічної роботи – психодрамі. Життя сповнене сюрпризів, воно барвисте і цікаве, потрібно тільки впізнати себе, та й пару секретиків.
Leave a Rating / Review
You must be logged in to post a comment.